Що почитати письменниці?

В фемінітиві, бо… Бо хочу і пишу!
Як не банально, я починала із «Як читати книги» Стівена Кінга. Гайд по читанню такий: по главі на тиждень, Неспішно, повільно, аналізуючи написане.
Остання глава дуже щімка, до речі. Хустинку треба.

У пошуках свого

Взяла за назву. Анотацію теж продивилася, але як і все, що не мало першорядного сенсу (а першорядного сенсу тоді не мало нічого, крім життя), не вона мене заякорила.
Метушня та істерія тоді у багатьох вийшли на перший план, і я майже фізично відчувала потребу заземлитися.
Щоб продовжити освіту дітей, попри все.
Щоб зберегти родину, попри все.
Щоб не з’їхати з розуму, попри все.
І ”Відкриття повільності” заземлило мене однією своєю назвою.
Я зрозуміла, що треба читати.

Привітайте мене ;)

❤️‍🔥“Чай з сонцем” – моє перше друковане оповідання, що увійшло до збірки, від якої неможливо відірватися.
“Крізь видиме пізнавай невидиме” – скарбниця мініатюр, де автори намагалися відшукати те, повз чого люди проходять кожен день, не звертаючи уваги, але що так чи інакше має вплив на їхні життя.

Вселенський сум нації

Іноді мені трапляються українські книги, які неможливо читати.
Ідея прекрасна, обкладинка мімімішна, сюжет вабить… А читати нестерпно. Це коли хтось особливо тямущий десь там вирішив, що до друку потрібно пускати книги з найневживанішими словами (а ще краще – дикими сільськими архаїзмами), і ніяк інакше.

В голове спросили тихо…

В какой-то момент бессознательное словно решило устроить разбор завалов на чердаке и бессовестно выбросило прямо под парадный вход, на самый белый свет целый ворох винтажного барахла. Оно было так разнообразно, что это поначалу ошеломило.

Домой, в школу.

Этот пост не про то, как плохо в школах, даже частных, даже альтернативных. Это про наблюдение, про то, что в нормальных условиях намерения детей – всегда хорошие. Про то, что темпы развития – у каждого свои. И ребенок всегда показывает нам, что для него лучше.

Английский методом Айпада ;)

В изучении языка, по сути, не так важен метод (группа, индивидуальное обучение, уроки онлайн или лично с преподавателем, по книжкам или без). Важной является последовательность подачи материала, возможность ребенка разобраться в сложных для него темах, грамматических конструкциях или словах, а еще – регулярность и непрерывность.

Мой дневничок

Видела много готовых дневничков-полуфабрикатов, где заранее все разлинеено и предусмотрено. На первой странице – фотка из роддома с биркой, на второй – сколько он первый раз поел, потом сколько вылезло зубов…

Пристраиваем дошкольнят в Нью-Йорке

Это первый гостевой пост Кати Булановой, которая недавно переехала в Нью-Йорк и будет рассказывать нам о жизни в Америке. Родом я из Казахстана, но студенческие годы провела в Украине, откуда вся моя родня по материнской линии. В Киеве мне посчастливилось … Read More

1 2